Фронтальну диметричну косокутну проекцію дістають на площині аксонометричних проекцій Q, паралельній фронтальній площині проекцій V. При цьому проектуючі промені напрямлені до аксонометричної площини під кутом, що не дорівнює 90°. На фігурі 99 показано фронтальну диметричну косокутну проекцію куба. Куб розміщено перед аксонометричною площиною Q (на яку він спроектований) фронтально, тобто дві його грані, передня і задня, їй паралельні, тому зображеннями цих граней будуть квадрати, що дорівнюють граням куба. Решта граней куба зобразились у вигляді паралелограмів.
Проекціями на площину Q осей О0Х0, O0Y0 та O0Z0 будуть прямі OX, OY, OZ, які і називаються аксонометричними осями.
На фігурі 99 показано такий випадок фронтальної косокутної проекції, коли вісь OY складає з віссю ОХ кут 45°. На кожній осі фіг. 100 вказані відношення 1 : 1 або 1 : 2. Це означає, що всі розміри зображення в напрямах, паралельних осям ОХ і OZ, відкладають без спотворення, а розміри, паралельні осі OY, скорочують вдвоє.
Розглянемо на прикладах прийоми побудови фронтальних проекцій.
![](https://kreslennya.com/images/stories/image152.jpg)
![](https://kreslennya.com/images/stories/image154.jpg)
Приклад 1. Побудова фронтальної проекції деталі, заданої на кресленні (фіг. 101). Спочатку побудову виконують тонкими суцільними лініями (фіг. 102). 1. Проводимо осі фронтальної проекції, потім в площині XOZ будуємо таке саме зображення, як і вигляд спереду на кресленні (фіг. 102, а). 2. З вершин кутів зображення проводимо лінії, паралельні осі OY. Від точки О і вершин відкладаємо ширину деталі, зменшену вдвоє, і зображаємо бокову і верхню сторони деталі (фіг. 102, б, в).
3. Обводимо видимі контури проекції суцільними основними лініями і наносимо виносні і розмірні лінії і розмірні числа (фіг. 102, г).
Приклад 2. Побудова фронтальної проекції піраміди, заданої на кресленні (фіг. 103). Умовимось, що осі фронтальної проекції будуть проходити: ОХ і OY через осі симетрії основи піраміди, а вісь OZ через висоту піраміди (фіг. 104, а).
Креслимо основу піраміди, при цьому в напрямку осі OY розміри відкладаємо зменшеними вдвоє (фіг. 104, б).
На осі OZ відкладаємо розмір висоти піраміди і проводимо ребра піраміди, з'єднуючи прямими вершини кутів основи з вершиною піраміди (фіг. 104, в). Обводимо видимі контури суцільними основними лініями, а невидимі — штриховими і проставляємо розміри (фіг. 104, г).
Приклад 3. Побудова фронтальної проекції циліндра за кресленням (фіг. 105).
![](https://kreslennya.com/images/stories/image158.jpg)
При побудові фронтальної проекції циліндра осі зручно напрямити так, щоб вісь 0Y збігалася з віссю циліндра, а осі ОХ і 0Z — з центровими лініями основи циліндра. Проведемо вісь 0Y і на ній відкладемо відрізок, що дорівнює половині висоти циліндра (фіг. 106, а). Потім з кінців відрізка, як з центрів, проведемо два кола, діаметри яких дорівнюють діаметру основи циліндра. Ці кола зображають основи циліндра — передню і задню (фіг. 106, б). З'єднаємо кола лініями, дотичними до них (фіг. 106, в). Обведемо фронтальну проекцію і нанесемо розміри (фіг. 106, г). Фронтальні проекції застосовують у тих випадках, коли хочуть зберегти неспотвореними площини, що розміщені паралельно фронтальній площині проекцій (фіг. 107). В решті випадків складається враження деякої перекошеності предмета. Так на фіг. 108 і 109 наведені фронтальні проекції призми, циліндра, піраміди і конуса, у яких основи розміщені горизонтально, а не фронтально. Уявна перекошеність особливо помітна у циліндра і конуса.
![](https://kreslennya.com/images/stories/image162.jpg)
![](https://kreslennya.com/images/stories/image164.jpg)
|