ОСНОВИ КРЕСЛЕННЯ

Фронтальну диметричну косокутну проекцію дістають на площині аксонометричних проекцій Q, паралельній фронтальній площині проекцій V. При цьому проектуючі промені напрямлені до аксонометричної площини під кутом, що не дорівнює 90°. На фігурі 99 показано фронтальну диметричну косокутну проекцію куба. Куб розміщено перед аксонометричною площиною Q (на яку він спроектований) фронтально, тобто дві його грані, передня і задня, їй паралельні, тому зображеннями цих граней будуть квадрати, що дорівнюють граням куба. Решта граней куба зобразились у вигляді паралелограмів.

Проекціями на площину Q осей О0Х0, O0Y0 та O0Z0 будуть прямі OX, OY, OZ, які і називаються аксонометричними осями.

На фігурі 99 показано такий випадок фронтальної косокутної проекції, коли вісь OY складає з віссю ОХ кут 45°. На кожній осі фіг. 100 вказані відношення 1 : 1 або 1 : 2. Це означає, що всі розміри зображення в напрямах, паралельних осям ОХ і OZ, відкладають без спотворення, а розміри, паралельні осі OY, скорочують вдвоє.

Розглянемо на прикладах прийоми побудови фронтальних проекцій.

Приклад 1. Побудова фронтальної проекції деталі, заданої на кресленні (фіг. 101).
Спочатку побудову виконують тонкими суцільними лініями (фіг. 102).
1. Проводимо осі фронтальної проекції, потім в площині XOZ будуємо таке саме зображення, як і вигляд спереду на кресленні (фіг. 102, а).
2. З вершин кутів зображення проводимо лінії, паралельні осі OY. Від точки О і вершин відкладаємо ширину деталі, зменшену вдвоє, і зображаємо бокову і верхню сторони деталі (фіг. 102, б, в).

3. Обводимо видимі контури проекції суцільними основними лініями і наносимо виносні і розмірні лінії і розмірні числа (фіг. 102, г).
Приклад 2. Побудова фронтальної проекції піраміди, заданої на кресленні (фіг. 103).
Умовимось, що осі фронтальної проекції будуть проходити: ОХ і OY через осі симетрії основи піраміди, а вісь OZ через висоту піраміди (фіг. 104, а).

Креслимо основу піраміди, при цьому в напрямку осі OY розміри відкладаємо зменшеними вдвоє (фіг. 104, б).

На осі OZ відкладаємо розмір висоти піраміди і проводимо ребра піраміди, з'єднуючи прямими вершини кутів основи з вершиною піраміди (фіг. 104, в).
Обводимо видимі контури суцільними основними лініями, а невидимі — штриховими і проставляємо розміри (фіг. 104, г).

Приклад 3. Побудова фронтальної проекції циліндра за кресленням (фіг. 105).

При побудові фронтальної проекції циліндра осі зручно напрямити так, щоб вісь 0Y збігалася з віссю циліндра, а осі ОХ і 0Z — з центровими лініями основи циліндра. Проведемо вісь 0Y і на ній відкладемо відрізок, що дорівнює половині висоти циліндра (фіг. 106, а). Потім з кінців відрізка, як з центрів, проведемо два кола, діаметри яких дорівнюють діаметру основи циліндра. Ці кола зображають основи циліндра — передню і задню (фіг. 106, б). З'єднаємо кола лініями, дотичними до них (фіг. 106, в). Обведемо фронтальну проекцію і нанесемо розміри (фіг. 106, г). Фронтальні проекції застосовують у тих випадках, коли хочуть зберегти неспотвореними площини, що розміщені паралельно фронтальній площині проекцій (фіг. 107). В решті випадків складається враження деякої перекошеності предмета. Так на фіг. 108 і 109 наведені фронтальні проекції призми, циліндра, піраміди і конуса, у яких основи розміщені горизонтально, а не фронтально. Уявна перекошеність особливо помітна у циліндра і конуса.