Вот здесь отличное мимоза рецепт классический рецепты с фото.


Прямокутне проектування предмета на три площини


Прямокутне проектування предмета на три площини проекцій Print

Дві проекції не завжди ясно зображають форму предмета. Тому на машинобудівних кресленнях предмети часто зображають у більшій кількості проекцій. Розглянемо утворення креслення в системі трьох прямокутних проекцій.
До двох уже відомих нам площин проекцій V і Н додамо третю площину W, перпендикулярну до перших двох (фіг. 43, а). Площину W називають профільною площиною проекцій. Три площини проекцій утворюють тригранний кут з трьома осями проекцій: ХО, YO, ZO. Предмет розташовують відносно фронтальної площини проекцій V так, щоб зображення на ній давало найповніше уявлення про форму і розміри предмета.

Проекція предмета на профільну площину називається профільною проекцією. Після суміщення площин проекцій (фіг. 43, б) проекції предмета розміщуються так: горизонтальна проекція — під фронтальною, а профільна — з правого боку від фронтальної і на одному рівні з нею. При цьому фронтальна і горизонтальна проекції будь-якої точки розміщуються на одному перпендикулярі до осі ХО (наприклад, а' і а), а її фронтальна і профільна проекції — на одному перпендикулярі до осі ZO (наприклад, а і а").

Примітка. Точки у просторі позначають великою буквою. Проекції точок прийнято позначати на площині V малою буквою з одним штрихом, на площині Н без штриха і на площині W —з двома штрихами, наприклад а', а, а".
Проекції відрізка прямої позначають двома малими буквами: на площині V—з одним штрихом а' b' на площині H без штрихів аb, на площині W — з двома штрихами а"b".

Згідно з ГОСТом 3453—59 зображення повернутих до спостерігача видимих частин поверхні називають виглядами.

Зображення, що утворюється на фронтальній площині проекцій V, приймається на кресленні за головне і називається виглядом спереду, або головним виглядом. Зображення на горизонтальній площині проекцій Н називається виглядом зверху, а зображення на профільній площині проекцій — виглядом зліва.

На кресленні вигляди розміщуються так: вигляд зверху точно під виглядом спереду, вигляд зліва — справа від вигляду спереду і на одному рівні з ним (фіг. 44).

Назви виглядів на кресленні не надписують. Рамки, які обмежують площини проекцій, ніякого значення не мають, тому їх на технічних кресленнях не показують. Не показують також осі проекцій і лінії, що служать для зв'язку проекцій між собою.
На виглядах можна показувати невидимі частини поверхні предмета за допомогою штрихових ліній (див. табл. 1). Так, на головному вигляді і вигляді зліва (фіг. 44) штриховими лініями обведені проекції отворів. Довжина штрихів береться 2—8 мм, причому на одному кресленні довжина всіх штрихів мусить бути однаковою.

Згідно з ГОСТом на кресленнях через центри кіл проводять штрих-пунктирні центрові лінії (фіг. 45). Ці лінії повинні виходити за межі кола приблизно на З—5 мм. При цьому, якщо діаметр кола на зображенні менше ніж 12мм,то через центри кіл проводять тонкі суцільні лінії (фіг. 44).

Для позначення положення центрів отворів на кресленні нанесені три розміри: 8, 10 і 15 мм. Напис «2 отв. 06» означає, що обидва циліндричні отвори мають діаметр 6 мм (фіг. 44). Знаком 0, що стоїть перед цифрою 6, позначають діаметр.

Креслення виконано в масштабі 1:2. Це означає, що лінійні розміри зображення в два рази менші, ніж лінійні розміри деталі.

Зауважимо, що на кресленні відстані між виглядами вибираються довільно, але з таким розрахунком, щоб можна було нанести всі розміри.